Чи є правомірними вимоги органів місцевого самоврядування надання планів про захист навколишнього середовища, коли у сусідніх містах таких планів від підприємців не вимагають?

Екологія

Органи місцевого самоврядування вимагають, керуючись ст. 19 Закону України «Про захист навколишнього середовища», надання поточних та перспективних планів про захист навколишнього середовища. У ст. 19 цього Закону йдеться про повноваження місцевої влади, щодо узгодження планів. Але у жодній статті даного закону не мовиться про обов`язок підприємців,щодо надання даних планів. Керуючись вимогами нормативних документів, є обов`язок підприємств щодо сплати екологічного податку, як компенсації за шкідливий вплив на довкілля, та отримання дозволу на викиди. Чи є правомірними вимоги органів місцевого самоврядування саме щодо розроблення та надання поточних та перспективних планів з природоохоронних заходів, з обов`язковим включенням до них заходів, які пропонують органи місцевого самоврядування, навіть якщо вони не передбачені в умовах надання дозволу на викиди, та в інвентаризації викидів? У сусідніх містах таких планів від підприємців не вимагають.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі — Закон № 1264) завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Стаття 15 Закону № 1264 наголошує на тому, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території та здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Згідно ст. 35 цього ж Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього мприродного середовища здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. У відповідності до ст. 19 Закону № 1264 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції погоджують поточні та перспективні плани роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі — Закон № 280) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 27 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, як «розгляд і узгодження планів підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснення яких може викликати негативні соціальні, демографічні, екологічні та інші наслідки, підготовка до них висновків і внесення пропозицій до відповідних органів».

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі — Закон № 2707) передбачено обов’язок підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо та заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

При цьому, ст. 15 Закону № 2707 конкретизовано, що підприємства, установи, організації та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють викиди забруднюючих речовин або впливи фізичних та біологічних факторів, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру або до надзвичайних екологічних ситуацій, зобов’язані заздалегідь розробити та погодити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР передбачено обов’язок суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами та виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов’язані здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод.

На підставі вище викладеного, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища наділені повноваженнями щодо погодження поточних та перспективних планів роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів. При цьому, природоохоронним законодавством встановлений обов’язок підприємств, установ, організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності щодо розроблення й погодження заходів з охорони навколишнього природного середовища.

Відкритим залишається питанням проведення самої процедури.

Відповідно до ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом — на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, доцільним буде ознайомитися з рішенням органу місцевого самоврядування, яким затверджено порядок погодження планів і вже на підставі цього документу аналізувати правомірність включення заходів, які рекомендують — «як обов’язкові» органи місцевого самоврядування.

Матеріал є частиною статті журналу «ECOBUSINESS. Екологія підприємства», №1, 2020

Во всем мире сельское хозяйство сталкивается с огромными проблемами из-за глобальных изменений, вызванных деятельностью человека. Засуха, суровые...

Завідувачку Сектору міжнародних відносин, науки та зв'язків з громадськістю Держлісагентства Любов Полякову обрано Головою виконавчого комітету...

Сьогодні в Закарпатському обласному управлінні лісомисливського господарства приступила до виконання обов’язків начальника управління - Вікторія...