Екологічні проблеми як причина майбутніх епідемій

Екологія

Чим сильніше людина втручається в природні екосистеми, тим вища ймовірність отримати від тварин якусь нову інфекцію.

Всі вже знають, що новий коронавірус SARS-CoV-2 прийшов до нас від кажанів, і що одним з початкових вогнищ захворювання був продовольчий ринок в Китаї. У зв'язку з цим до цих пір можна почути гіпотези різного ступеня дотепно щодо того, як саме вірус перескочив від кажанів до людей. Однак щоб заразитися тваринам вірусом, необов'язково практикувати якісь оригінальні гастрономічні звички. Вірус, наприклад, може вилетіти з дихальних шляхів тваринного, або потрапити в воду разом з фекаліями, і щоб людина його підхопив, потрібно щоб області проживання людини і тварини перетиналися.

Але як вони можуть перетинатися, якщо тварини живуть в дикій природі, а люди - ні? Однак люди адже постійно здійснюють вилазки в дику природу, і мова не про туризм, а про господарську діяльність. І з одного боку, людина протягом усієї своєї історії регулярно отримував патогени від тварин, освоюючи дикі ландшафти. З іншого боку, як пише портал Nature, в останні кілька десятиліть таких випадків було більше, ніж в більш віддалені часи (сюди відносяться і новітні коронавіруси, і пташиний грип, і т. Д.). Можна припустити, що участившееся поява тварин вірусів серед людей є наслідком наростання екологічних проблем, пов'язаних з більш активним втручанням людей в екосистеми.

Одне з головних наслідків антропогенного впливу на середовище - це зменшення біорізноманіття, тобто зменшення числа видів, що мешкають в тому чи іншому лісі, річці, озері тощо. Всі види живих істот пов'язані один з одним різними відносинами: хтось когось просто їсть, хтось з кимось співпрацює, хтось з кимось конкурує. І якщо представників одного виду стає мало, це не означає, що все інших видів теж стане мало - навпаки, комусь новий стан речей йде на користь. Деякі залишилися види починають розмножуватися активніше, ніж раніше, заповнюючи простір, що звільнився і захоплюючи нічийні ресурси. А тепер уявімо, що активно розмножуються види, які виграли від зменшення біорізноманіття, це гризуни і кажани, які як раз працюють резервуаром для безлічі вірусів і бактерій.

Дослідники з Університетського коледжу Лондона проаналізували дані, що стосуються декількох тисяч екологічних спільнот по всьому світу, які були порушені людською діяльністю в більшій чи меншій мірі, від диких лісів до міст. Виявилося, що все так і є: в статті в Nature йдеться, що там, де ландшафт був сильно ображений людським впливом, було більше тварин-переносників патогенів. Всього статистика роботи охоплює понад 7000 видів тварин, з яких 376 - якраз ті, чиї патогени можуть перейти до людини. Тобто, наприклад, в порівнянні з дикими лісами на землях фермерських господарств живе більше тварин, які дають притулок різним вірусам - не тільки тим, які можуть перескочити на людину, але і їм в тому числі. (До речі, недавно ми писали, що більше вірусів людині передали гризуни.) У перспективі автори роботи хочуть навчитися передбачати щодо змін природного ландшафту, де можуть статися спалахи нових зоонозних - тобто тих, хто прийшов від тварин - захворювань.

Іншими словами, екосистеми влаштовані так, що від людського втручання виграють ті тварини, які з більшою ймовірністю можуть принести людям нову хворобу. Під людським втручанням тут слід розуміти не тільки розорювання земель під сільськогосподарські культури і розведення домашньої худоби, а й розростання міст, будівництво доріг та іншої інфраструктури, промислових підприємств тощо.
Заходи, які могли б підтримати біорізноманіття, тут можуть бути самі різні, починаючи від більш ефективного ведення сільського господарства, коли високих врожаїв можна домогтися без освоєння нових «диких» територій, до більш екологічного устрою міст і приміських територій. Головне, щоб на здійснення цих заходів вистачало доброї волі.
 

На початку травня у журналі Science з'явився доволі кричущий заголовок про нову небезпеку в Чорнобилі. Минулого тижня питання Чорнобиля вивчалося на...

site:openforest.org.ua Саме в такому ключі нині в трудових колективах держлісгоспів України триває обговорення параметрів і аспектів реформування...

Працівники Добрянського лісгоспу 21 березня перекрили міжнародну трасу Київ-Нові Яриловичі, пише Суспільний кореспондент. Мета акції: привернути увагу...